Віхи історії Києва

Заснування міста
(приблизно
V – VII-IX ст.)

  • Поселення людей на території Києва були ще 20 тис. років до нашої ери. На території сучасного Києва досліджено Кирилівську стоянку – одну з найдавніших у Європі.
  • Згідно з Повістю временних літ апостол Андрій Первозваний встановив хрест на одній із київських гір та провістив славетну історію міста.
  • За легендою Київ засновано братами Києм, Щеком, Хоривом та їх сестрою Либіддю та названо на честь старшого із братів – Кия.
  • Про точну дату заснування Києва історики сперечаються.
  • Здавна Київ забудовувався не суцільною площею, а окремими «острівцями», переважно на вершинах різних гір. Тому археологічно відстежити його розростання вкрай важко. Але завдяки цій забудові Київ і сформувався як місто‑сад: житлова забудова, перемежована лісами й парками.

Київська Русь
(IX-XIII ст.)

Золота доба у розвитку Києва, античність наших земель. Київ у цей період:

  • столиця могутньої держави;
  • один із найбільших культурних і політичних центрів Європи;
  • великий центр міжнародної торгівлі на перетині торгівельних шляхів зі Скандинавії до Середземномор’я та зі сходу на захід;
  • релігійний центр із найважливішим православним монастирем – Києво-Печерською Лаврою та резиденцією митрополита в Софії Київській.

Монгольська навала
(1240 р.)

  • Київ майже повністю зруйновано військами хана Батия.
  • Із 45-50 тисяч мешканців Києва у XII – на початку XIII ст. після монгольської навали у Києві попервах залишалося до 2000 містян.
  • Попри це, Київ зберігав важливе стратегічне й торгове значення. Монгольські окупанти дбали, щоб Київ не набув політичного значення – інакше став би центром тяжіння та об’єднання окупованої Руси‑України.

Литовсько-польська доба
(від середини XIV
до середини XVII ст.).

  • Київ входить до складу Великого князівства Литовського (із другої половини XIV ст.), а пізніше – Речі Посполитої (з кінця XVI ст.).
  • У другій половині XV ст. Київ – центр фактично самостійного князівства, котре займає значну частину Східної Європи.
  • Вже на початку XV ст. Київ має потужний економічний потенціал, і є важливим політичним центром: в ньому не один раз вирішується доля не лише Східної Європи. Крім того, Київ має виключне стратегічне значення: його називають «брамою від цілої Держави».
  • Наприкінці XV ст. Київ отримує міське управління за маґдебурзьким правом, яке було основою місцевого самоврядування Києва до 1835 р.
  • У 1615 р. засновано перший вищий навчальний заклад у Східній Європі – Києво-Могилянську академію – центр просвіти та оплот у боротьбі православ’я проти покатоличення України. За цим конфесійним протистоянням приховувалося протистояння етнічне, тому що покатоличення тоді фактично означало ополячення. Випускники Києво-Могилянської академії – приблизно 2/3 українських гетьманів, більша частина еліти Російської імперії (до середини XVIII ст.). До Києва їздили навчатися з більшості країн православного світу.

Доба козаччини. Гетьманат
(XVII-XVIII ст.)

  • Київ – один із ключових центрів боротьби у роки національно-визвольної боротьби українського народу (1648-1656 рр.).
  • За часів Руїни (1656-1686 рр.) Київ неодноразово розорювали війська Московського царства і татари. Через війни між Річчю Посполитою та Московським царством статус та територіальна приналежність міста часто мінялися, і зрештою Київ фактично опинився у статусі міста тимчасово окупованого військами Московського царства.
  • Наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Київ – великий релігійний та культурний центр, центр духовного відродження, в якому зводяться та відновлюються десятки церков у стилі козацького, українського або мазепинського бароко.

Російська імперія
(1710-1917 рр.)

  • Тривалий час Київ – форпост Російської імперії, потім – адміністративний і культурний центр.
  • З 1860-х рр. до першої світової війни населення міста збільшується в 10 разів, Київ стає «цукровою столицею» Російської імперії. А внаслідок будівельних бумів кінця ХІХ – початку ХХ сторіч Київ майже перетворюється на східноєвропейський мегаполіс.

Часи визвольних змагань в Україні (1917-1921 рр.)

  • Київ відіграє важливу роль у боротьбі за незалежність.
  • Влада в Києві змінювалась 14 разів.
  • Німці допомагають українцям визволити Україну та Київ від російсько‑більшовицьких загарбників. Натомість за допомогою українського хліба сподіваються врятувати свою батьківщину від масового голоду, котрого їм штучно влаштувала Антанта. Проте український демократичний уряд нездатний виконати свої союзницькі зобов’язання, тому німці зацікавлені в приході до влади нащадка українських гетьманів – Павла Скоропадського. Цей новий Гетьман отримує виключно шанобливі оцінки в усіх високопоставлених німців (включно до самого кайзера), і платить їм взаємністю.
  • Коли німецькі солдати вступають до Києва, за визнанням сучасника – тодішнього українського політичного діяча Дорошенка – до міста, виснаженого революційними переворотами, російськими репресіями та розгулом криміналу, приходить спокій, порядок, і стрімко розбудовується добротна цивільна інфраструктура.

Радянський період
(1922-1991 рр.)

  • З 1934 р. Київ – столиця Радянської України. Знищуються унікальні київські храми. Будується урядовий центр.
  • Під час оборони (протягом 78 днів), упродовж окупації військами нацистської Німеччини (упродовж 2 років) та при повторній окупації більшовиками Києва (у 1943 р.) загинуло до 1 млн. військових та мирних мешканців.
  • Під час німецької присутності в Києві більшовицькі злочинці‑диверсанти підірвали значну частину старого Хрещатика, і замалим не знищили Київ у велетенській пожежі. Німецькі окупанти тоді зробили все, щоб зарадити поширенню вогню й таким чином фактично врятували старий Київ.
  • Після другої світової населення Києва подвоювалося кожні 25-30 років і складає сьогодні близько 3 млн. чоловік.
  • Київ перетворюється на великий промисловий та науковий центр.

Незалежність України
(з 1991 р. дотепер)