Ми бачимо золоті бані Києво-Печерської лаври, яку називають також Лавра. Це перлина, внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Києво-Печерська Лавра є обов’язковим місцем для відвідування для кожного туриста.
Далеко сяють золоті куполи церков і дзвіниця, але не тільки через це монастир є окрасою та сяйвом Києва з XI століття. Він об’єднує будівлі різних епох і стилів за період у 900 років. Найбільший, найстаріший і найважливіший монастирський комплекс країни розташований на площі близько 25 гектарів, має понад 80 будівель та складається з Верхньої та Нижньої Лаври.
У деяких із 11 церков Верхньої та Нижньої Лаври та в 6 підземних печерних церквах проводяться богослужіння. Успенський собор Києво-Печерської Лаври зображений на зворотній стороні банкноти номіналом 10 гривень.
На відміну від візантійських монастирів Печерський монастир мав також світські завдання. Тут була школа, клініка та притулок для бездомних. Тут діяли суворі правила Типікону Студійського монастиря у Константинополі. Вищими принципами були послух, дисципліна, праця та служіння ближньому.
У 1688 році статус лаври було офіційно підтверджено. Серед близько тисячі монастирів царської імперії Свято-Успенська Києво-Печерська лавра отримала цей титул першою! Монастир відігравав важливу роль також у духовному житті та у розвитку слов’янської культури, науки, літератури та мистецтва.
Джерело: Гюнтер Шефер, “Київ. Прогулянки по метрополії на Дніпрі”
Автор допису: Наталія Яцко