Ми бачимо золоті бані Києво-Печерської лаври, яку називають також Лаврою. Це справжня культурна перлина, занесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Києво-Печерська Лавра є обов’язковим місцем для відвідування для кожного туриста.
Далеко сяють золоті бані церков і дзвіниця! Та не лише через це монастир є окрасою та сяйвом Києва з XI століття. Він об’єднує будівлі різних епох і стилів майже тисячоліття – за період у 900 років! Найбільший, найстаріший і найважливіший монастирський комплекс країни розташований на площі близько 25 гектарів, має понад 80 будівель та складається з Верхньої та Нижньої Лаври.
У деяких із 11 церков Верхньої та Нижньої Лаври та в 6 підземних печерних церквах проводяться богослужіння. Успенський собор Києво-Печерської Лаври зображений на зворотній стороні банкноти номіналом 10 гривень.
На відміну від візантійських монастирів Печерський монастир мав також світські завдання. Тут була школа, шпиталь та притулок для бездомних. Тут діяли суворі правила Типікону Студійського монастиря у Константинополі. Вищими принципами були послух, дисципліна, праця та служіння ближньому.
У 1688 році статус Лаври було офіційно підтверджено. Серед близько тисячі монастирів пізнішої російської імперії Свято-Успенська Києво-Печерська лавра отримала цей титул першою! Монастир відігравав важливу роль також у духовному житті та у розвитку слов’янської культури, науки, літератури та мистецтва.
Джерело: Гюнтер Шефер, “Київ. Прогулянки по метрополії на Дніпрі”
Автор допису: Наталія Яцко