
Найважливіший храм Києво-Печерської лаври – це Успенський собор. Назва пов’язана зі святом Успіння Пресвятої Богородиці, яке католики називають Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.
Згідно з легендою, Свята Марія вказала константинопольським будівельникам місце, де мала бути збудована прекрасна церква. Вона передала майстрам ікону Успіння та показала образ майбутньої церкви в небесній хмарі.

Інша легенда розповідає про варяга Шимона, якому також з’явилася Діва Марія і передала йому золотий пояс. Довжина пояса стала мірою для церкви. Ширина церкви складала 20 поясів (21,62 м), довжина 30 поясів (32,97 м) і висота 50 поясів (54,59 м).
Закладання собору Успіння Пресвятої Богородиці відбулося у 1073 році. Будівництво тривало до 1078 року, а оздоблення внутрішнього простору — до 1088 року, після чого церкву було освячено. Церква була настільки гарною, що сучасники називали її «в небесах дивною».
З часом церкву кілька разів перебудовували, замість однієї бані з’явилися сім бань, а візантійський стиль замінили на український бароковий стиль.
Церква стала місцем поховання багатьох державних діячів і духовенства: монаха Феодосій, засновника Лаври, митрополита і мецената Петра Могили, гетьмана Костянтиня Острозького, Євпраксії Всеволодівни або Адельгейди Київської, сестри Володимира Мономаха та другої дружини німецького імператора Генріха IV.
Жовтнева революція принесла розруху та осквернення Лаври, знищивши більшість її святинь. Багато скарбів собору безслідно зникли. Чудотворна ікона Успіння була втрачена ще до варварського знищення у 1941 році під час Другої світової війни.

Собор був підірваний 3 листопада 1941 року, і досі не з’ясовано, чи це була радянська підпільна рух, чи німецькі нацистські війська. Однак існують фотографії, де собор зображений до і під час вибуху. Фотографії були зроблені нацистами. [1]

З Другої світової війни і до 90-х років ХХ ст. храм залишався в руїнах. [2]

Між 1999 і 2000 роками собор був реконструйований у своєму первісному вигляді. Як і раніше, собор випромінює свою велич та величність.

Автор допису: Наталія Уржунцева
Джерела зображень:
[1] http://2000.net.ua/2000/aspekty/istorija/44243
[2] http://www.bild.bundesarchiv.de