Унікальність монумента “Батьківщина-мати”
«Батьківщина-мати» є найвищим у Європі монументом і найвищою у світі жіночою монументальною скульптурою. Огляд колосальної статуї, а також розташованого поруч військового меморіального комплексу належить сьогодні до обов’язкової програми для кожного гостя міста. Це не лише своєрідна візитівка Києва, але і дещо особливе та унікальне, що можна побачити із космосу!
Технічні параметри монументальної статуї
Монумент «Батьківщина-мати» є унікальною за світовими мірками тришаровою будівельною спорудою зі високоякісної сталі. Унікальною як за розмірами, так і за технічним рішенням, бо на той час не було ще суцільнозварних скульптур.
«Батьківщину-мати» змонтовано за допомогою спеціального надвисокого крану у 100 метрів заввишки. Висота монумента «Батьківщина-мати» разом із постаментом та мечем — 102 м. Висота фігури жінки від підніжжя до меча — 62 м. Вона є вищою за Статую Свободи у Нью-Йорку та статую «Христос-Спаситель» в Ріо-де-Жанейро.
Вага статуї «Батьківщина-мати» — близько 500 тонн. Вона прикрашена пластинами із хромонікелевої сталі та «зшита» за допомогою 30 км зварювальних швів. Довжина меча — 16 м. Габарити «маленького» щита — 12х8 м.
Історія спорудження та варіанти проектів
Рішення про створення Музею Вітчизняної війни українського народу було прийнято ще у 1943 р. У 1950-х рр. на цьому пагорбі могли побудувати гігантську монументальну скульптуру Сталіна або Леніна.
Монумент «Батьківщина-мати» проектували 6 років і відкрили в присутності Леоніда Брєжнєва 9-го травня 1981 року до річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні. Ім’я партійного керманича як чотириразового Героя Радянського Союзу закарбували золотом у «Залі Перемоги» («Залі Слави»), розташованій у 40-метровій будівлі-постаменті музею, першим серед інших 12 тисяч прізвищ Героїв Радянського Союзу та Героїв Соціалістичної Праці.
Перший варіант проекту із повністю позолоченою скульптурою жінки заввишки у майже 90 метрів, водоспадом до Дніпра із рядом напівоголених 30-метрових бійців запропонував Євген Вучетич, автор скульптури «Батьківщина-Мати кличе!» — композиційного центру пам’ятника-ансамблю «Героям Сталінградської битви» на Мамаєвому кургані у Волгограді — та радянського меморіального комплексу — Пам’ятника воїнам радянської армії в Трептов-парку в Берліні.
В інших варіантах скульптури жінка тримала на руках дитину або лавровий вінок. Проте цей проект був відхилений партійним керівником України Щербицьким із таким аргументом: «Навіщо нам жінка з віником?!»
Легенди, пов’язані із монументом «Батьківщина-мати»
Існує звісно чимало легенд та загадкових чуток, пов’язаних із цією багатозначною монументальною скульптурою.
Після смерті першого скульптора Євгена Вучетича та моделі для найбільшої статуї в Україні Галини Кальченко було безліч містичних чуток навколо монументальної статуї «Батьківщина-мати», яку спорудили на місці пагорба на території Печерської фортеці, де за легендою була колись «Заборонена гора» із капищем язичників.
Пагорб, на якому розмістили величезну скульптуру, вважається однією з трьох «чорних гір» Києва, одним із головних геопатогенних місць міста. Як свідчить легенда, цього місця уникають птахи та тварини, а поселення, які зводили тут, гинули у пожежах і зсувах.
За легендою скульптуру жінки з мечем, створену українським скульптором Василем Бородаєм, довелося скоротити, аби вона не стала вищою за Велику Лаврську дзвіницю Києво-Печерської лаври. Начебто митрополит Філарет розповів очільнику компартії Щербицькому про свій сон-видіння про те, що якщо меч — символ війни — підняти вище хреста на Великій Лаврській дзвіниці, тоді неминуче розпочнеться кровопролитна війна, «якій не буде кінця».
Проте, як пише історик Станіслав Цалик, насправді меч підкоротили після випробувань в аеродинамічній трубі на стійкість проти можливих вітрових коливань. Таким чином архітектурному монументу було забезпечено вищу збалансованість.
Стилістика статуї вказує на синтез радянського передвоєнного мистецтва та рис соціалістичного реалізму — тобто культу фізично та естетично розвинутої людини епохи Ренесансу. Партійне керівництво зажадало також збільшити праві груди «стометрової» киянки, бо вони «чомусь» менші ніж ліві. Скульптору ледве вдалося від цього відмовитися із таким поясненням, що коли жінка піднімає руку вгору, груди розтягуються і стають візуально меншими.
За одним із несправжніх міфів ця гігантська статуя «падає» або займає нестабільне положення на рухомих ґрунтах. Проте згідно із розрахунками фахівців статуя «Батьківщина-мати» може витримати навіть землетрус за шкалою до 9 балів та має простояти щонайменше 150 років.
Через недоречне сусідство «стометрової киянки» із Києво-Печерською лаврою в народі її називали «залізною бабою», «клепаною матір’ю» або «Лаврентіївною». Працівники музею іноді називають її Галею за іменем моделі статуї — Галини Кальченко.
За чутками у 2009 році мер Києва планував демонтувати монумент «Батьківщина-мати» «для відновлення» та таємно продати, аби знову змонтувати в іншому місці.
Меморіальний комплекс та виставки військової техніки
У постаменті гігантської жіночої скульптури, а також на території поруч розташований «Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс». За словами директора музею Івана Ковальчука, в Європі та у світі немає жодного подібного музейного комплексу. За цим посиланням Ви можете переглянути панорамний вид на територію музею з можливістю переміщення на 360 градусів: https://walkinto.in/tour/-10KGQkxOQbkgAYG7kgOQ/Rodina
До Меморіального комплексу просто неба відносяться також і виставки військової техніки та озброєння часів першої та другої світової війни, Виставковий центр музею, відомий раніше як «музей воїнів-інтернаціоналістів» із виставкою «На чужих війнах» (зі зразками бойової техніки часів війни в Афганістані у 1979-1989 рр. та можливістю побувати всередині літака Лі-2, гелікоптера Мі-24, винищувача МіГ-23), а також виставки трофеїв військової техніки зі сходу України.
На території Меморіального комплексу є скульптурні композиції «Передача зброї» і «Форсування Дніпра», декомунізована 2024 року алея міст-героїв (із гранітними пілонами із назвами міст-героїв Радянського Союзу), галерея героїв фронту та тилу із бронзовими горельєфними композиціями, присвяченими подвигам прикордонників, мешканців на окупованих територіях, мужності партизан, а також людям в тилу.
Звичайні та екстремальний оглядові майданчики
Особливої уваги та огляду варті панорами поруч із чашею «Вогонь Слави» (діаметром 16 м!), у підніжжі п’єдесталу монумента «Батьківщина-мати», а також за щитом та над щитом у лівій руці статуї.
Всередині статуї є унікальні ліфти — вертикальний і похилий, що рухається на катках під кутом у 75 градусів. В «руках» статуї вбудовані сходи для технічного обслуговування та спостереження за станом стабільності монумента.
Технологічним ліфтом у лівій руці можна потрапити до так званого «дев’ятого поверху» — майданчика на рівні грудей (на висоті близько 70 м). Звідти сходами можна дістатися до найбільш незвичного унікального оглядового майданчику Києва — «Щит», розташованого на висоті 91 м за щитом статуї.
Над щитом і на маківці голови є люк, під яким ховається секрет — невеликий висувний кран, за допомогою якого періодично виконуються сервісні роботи. Для екстремального підйому із фізичним навантаженням потрібне спорядження для скелелазіння, зручний одяг і спортивне взуття.
Хоча на найвищій точці 12-тонного меча є спеціальний пристрій для гасіння коливань вітрового навантаження, всередині «руки», як і у верхній частині скульптури, є сильні коливання.
Підйом на «Щит» не завжди доступний для відвідувачів. Існують певні обмеження. Але підйом на цей унікальний екстремальний оглядовий майданчик не залишає байдужим і гарантує дивовижну пригоду, під час якої можна не лише побачити величезні сталеві труби та металоконструкції зсередини монумента, а й отримати незабутні враження від підйому та від споглядання панорами Києва.
Сучасна історія монумента «Батьківщина-Мати» та Музею війни
До Дня Перемоги у 2015 р. руфери прикрасили голову монументальної статуї «Батьківщина-мати» вінком із червоних маків (як символу пам’яті про жертви війни).
Сьогодні монумент «Батьківщина-мати» нагадує про тоталітарне минуле. Наразі триває робота по осучасненню Меморіального комплексу згідно з вимогами часу.
23 серпня 2021 року з нагоди Дня Державного Прапора України урочисто піднято найбільший державний прапор України. Головний прапор України зведено на київських пагорбах — на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».
До 30-ої річниці незалежності України на флагштоку встановили також новий тризуб. Наразі споруда флагштока є найбільшою в Україні: висота флагштока – майже 90 метрів, вага – 32 тонни, а розмір полотнища прапора – 16 на 24 метри.
Елементи підсвітки споруди встановлені таким чином, щоб можна було бачити прапор у будь-який час доби і з будь-якої точки столиці України. Але іноді через погіршення погодних умов чи проведення регламентних робіт прапор приспускають.
Незважаючи на те, що основною темою Національного музею історії України у Другій світовій війні є дослідження та репрезентація подій Другої світової війни в Україні, в ході яких загинуло до 10 млн. жителів України, місією Музею війни у ширшому сенсі є «висвітлювати боротьбу українського народу за незалежність у контексті двох світових війн та нинішньої російсько-української війни.
Переосмисленню українським суспільством власної історії присвячено багато виставок. Серед них «Україна – розп’яття» – перша у світі стаціонарна музейна експозиція про російсько-українську війну.
В рамках декомунізації в Україні та переозначення Музею 30.08-01.09.2023 з монумента було демонтовано герб СРСР, який є тепер музейним артефактом.
6 серпня 2023 року радянську символіку на щиті монумента «Батьківщина-Мати» замінили на Знак Княжої Держави Володимира Великого – Тризуб, який відповідає зображенню на малому Державному Гербі України. Розмір Тризуба — 4,5 на 7,5 м.
Як повідомляють музейники, у подальшому на території меморіального комплексу планується «прибрати всі символи, які транслюють імперські наративи та перетворити комплекс на музей української пам’яті та перемоги».
Так, 27 грудня 2024 року було демонтовано літери та зображення радянської медалі «Золота зірка» з Алеї міст-героїв. Як заявили у Музеї війни, це є важливий та символічний крок до трансформації та перевизначення всього музею, «переосмислення одного із основоположних пропагандистських міфів радянського тоталітарного режиму»: звання “міста-героя” у Радянському Союзі надавали без чітких критеріїв суто з ідеологічною метою “імплементації міфу про велику вітчизняну війну”.
У 2023 р. на засіданні вченої ради Музею запропонували перейменувати монумент «Батьківщина-мати» на «Україна-мати», а «Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс» (Музей війни) в «Національний музей боротьби за Незалежність». Проте наразі це рішення не затверджено офіційно Міністерством культури та інформаційної політики.
Можна зустріти також і інші пропозиції щодо нової назви монумента «Батьківщина-мати»: і оборонниця, і захисниця, і оберіг, і друга київська Оранта.
3 серпня 2019 року в будівлі-постаменті Музею війни відкрито також і приватний Музей «Становлення української нації».
Хоча б раз у житті варто насолодитися чудовим видом на Дніпро, Києво-Печерську лавру та зелені насадження Києва з оглядового майданчику навколо всесвітньо відомого монумента «Батьківщина-мати».
Допис створив Павло Мядзель
Інформацію оновлено 2025 року