Золоті ворота були найбільшими міськими воротами стародавнього Києва, парадним в’їздом в місто Ярослава Мудрого. Сьогодні це один із символів міста і належить до топ-10 пам’яток Києва.
Цей парадний в’їзд із надбрамною церквою був наочним символом християнізації і влади Київської Русі. Будівництво Золотих воріт було завершено у 1037 р. Золоті ворота нагадують про епоху в історії міста, коли Київ був всесвітньо відомим та мав вплив на світову політику. Сьогодні такі міста позначають терміном «глобальне місто».
Із Золотими воротам пов’язані славетна історія та видатні особи. Ця брама оповита багатьма легендами. Назва воріт, наприклад, стала викликом для міст, які мали ворота з такою ж назвою, — Константинополя (сьогодні — Істамбула) та Єрусалима. Великий князь київський Ярослав Мудрий, за часи правління якого було завершено будівництво Золотих воріт, унаочнив ними і Софією Київською ідею про Київ як про «третій Рим» і нову світову метрополію.
За легендою польський король Болеслав Хоробрий ударив мечем об Золоті ворота. Меч вищербився від удару, і звідси отримав назву — «Щербенець». Як символ тяглості королівства цей меч використовували для посвяти в лицарі у всіх подальших церемоніях Речі Посполитої.
Перед Золотими воротами капітулювали всі вороги, навіть монголи. Але вони були пошкоджені після захоплення Києва ханом Батиєм.
Після перемоги над польською армією гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький тріумфально в’їхав до Києва через Золоті ворота. Це стало символом нового підйому української нації.
Містики стверджують, що центр влади Російської імперії перемістився до Москви лише після того, як Золоті ворота були засипані землею у XVIII ст.
У 1982 р. на честь 1500-річчя Києва було побудовано павільйон, в якому було відкрито музей «Золоті ворота». Павільйон-реконструкція надає відвідувачам можливість побачити, як ймовірно виглядала головна брама та парадний в’їзд у древній Київ. Павільйон слугує також для захисту оригінальних фундаментів та решток Золотих воріт.
Цю частину старого міста умовно називають містом Ярослава, оскільки її було забудовано за часів правління Ярослава Мудрого у першій половині XI ст. Про «місто Ярослава» нагадує Софійський собор та руїни Золотих воріт, що збереглися у внутрішній частині павільйону-реконструкції.
Музей «Золоті ворота» інформує про історію воріт та стародавнього Києва. Під час музейних екскурсій можуть піднімати герсу — опускні грати для воріт. Із двоярусної кам’яної фортечної вежі, зведеної у візантійській техніці мурування, можна оглянути реконструйовану церкву Благовіщення Святої Богородиці із золотою банею та панораму міста. Завершення військових та міських захисних споруд невеличкими церквами є однією з типових ознак давньоруського зодчества.
Історія місцевості навколо Золотих воріт між тим розвивається далі. Хоча надбрамну церкву освятили священники Московського патріархату, мозаїчну ікону, розміщену нещодавно над входом у Золоті ворота, освятив Київський Патріархат Української Православної Церкви. Лише рік як прибрано майже всі кіоски навколо Золотих воріт. Будівельна компанія, пов’язана за повідомленнями преси з одним із найкращих колишніх українських футболісті, будує поблизу щось «сучасне» із бетону та скла…
Поблизу варто оглянути також пам’ятник на честь великого князя київського Ярослава Мудрого, гарний сквер, скульптури котів, а також станцію метро «Золоті ворота», прикрашену в давньоруському стилі.
Допис створив Павло Мядзель