
Майдан або відповідно прозахідний Євромайдан відомий сьогодні не лише в Україні, але й в усьому світі. В ці дні у цьому політичному і громадському центрі столиці нашої країни вирує суспільне життя з багатьма надіями на краще майбутнє.
Майдан Незалежності (Площа Незалежності) має багату історію. На Майдані є чимало визначних місць. За вируванням життя на Майдані можна спостерігати з оглядового майданчику поблизу готелю «Україна».

Тисячу років тому прямо на місці Майдану перед Лядською в’їзною брамою було болото. У XVIII ст. на місці Лядських воріт розташовувалася Печерська брама, неточна копію якої можна побачити на Майдані сьогодні. Цю пам’ятку, збудовану у 2000-х роках, прикрашає постать Архангела Михаїла, який вважається покровителем Києва.

До зруйнування Хрещатика і Майдана під час другої світової війни в центрі площі розташовувалася будівля міського самоврядування – Київська дума.


З одного боку Майдану сходяться шість вулиць. Найстаріші з них – Софіївська та Михайлівська вулиці – ведуть до Софійського та Михайлівського соборів.
Півовальна частина площі обрамлена сьогодні масивними будинками з радянської епохи. Найвідоміші з них – це будівля головного поштамту та Будинок профспілок, в якому в ці дні знаходиться прес-центр опозиційних партій та мирного протестного руху на Майдані.
Варто згадати також про комічні вуличні пам’ятники – у формі закоханих ліхтарів та у формі стільців, що висять на дереві, – а також про пам’ятник у формі земної кулі із відстанями до інших головпоштамтів в Україні та світі.


На іншому боці площі домінує готель «Україна» і пам’ятник Незалежності із фігурою жінки із позолоченою гілкою в руках як символу миролюбності України. У цій часті Майдану є також Міжнародний центр культури і мистецтв, будинок консерваторії, великий торгівельний центр «Глобус» зі скляним фасадом, кілька фонтанів, пам’ятник чотирьом братам та сестрі – засновникам Києва – а також пам’ятник запорозькому козаку Мамаю.



В історії та архітектурі Майдану злилися воєдино минуле, сучасність та майбутнє Києва та України.





Допис створений Павлом Мядзелем