26 квітня 1834 року народився анатом, гістолог, засновник сучасної теорії клітинної будови мозку Володимир Бец — один із видатних німців та осіб німецького походження, чиє життя або діяльність були пов’язані з Києвом.

Бец закінчив Імператорський університет Святого Володимира у Києві (нині Національний університет імені Тараса Шевченка). Майже 30 років він працював професором та завідувачем кафедри анатомії Київського університету. За створення анатомічних препаратів людського мозку Беца нагородили великою срібною медаллю на Всеросійській мануфактурній виставці в Санкт-Петербурзі у 1870 році, а також срібною медаллю «За великі досягнення» на Всесвітній виставці у Відні у 1873 році.
Унікальна колекція препаратів мозку та спинного мозку людини, а також тварин, зібрана Бецем, налічувала близько 10 тисяч зразків. У Відні йому запропонували продати цю колекцію Дрезденській академії наук і використати отримані кошти для видання атласу з ілюстраціями препаратів. Володимир Бец відхилив цю пропозицію та подарував колекцію Київському університету. Сьогодні вона зберігається у Музеї анатомії та Меморіальному музеї Володимира Беца при Національному медичному університеті імені Олександра Богомольця у Києві.
Відкриті та описані Бецем у 1874 році нервові клітини мозку отримали назву «клітини Беца» (відомі також як пірамідні (гігантські) клітини мозку).
У Києві Бец мешкав неподалік Володимирського собору. Поруч розташований Національний музей медицини України. Біля входу до музею можна побачити меморіальну дошку з іменами Володимира Беца, відомого німецького анатома Олександра Вальтера, а також інших директорів колишнього Анатомічного театру.

Як і Олександр Вальтер Володимир Бец був похований у Києві на одному із мальовничих кладовищ на території Видубицького монастиря.
З моменту появи німецької громади Києва у XVIII столітті німці стали першими лікарями та аптекарями міста. А в XIX – на початку XX століття у Києві вже було вже багато фармацевтів, лікарів і професорів медицини німецького походження. Найвідомішими із них були Вільгельм Густав Беккер, Віктор-Едуард Бергман, Володимир Бец, Теодор Карл Георг Борнгаупт, Едуард Боссе, Юліус Боссе, Андреас Георг Бунге, Георг Фрідріх Бунге, Густав Олександр Бунге, Крістіан-Георг Бунге, Крістоф Георг Бунге, Йоганн Зігізмунд Айсман, Адольф Карл Флейшер, Йоахім-Ернест-Карл фон дер Фур, Конрад-Георг-Еміль Хойбель, Антон-Крістіан-Август Хюббенет, Юліус Фердинанд Мацон, Фрідріх Мерінг, Ніколаус Неезе, Карл Генріх Трітшель, Конрад Едуард Вагнер, Олександр Вальтер, Роберт фон Вреден, Ніколаус Свенсон, Отто-Август-Герман Цільхерт.
Допис створили Павло Мядзель та Ігор Плашкін