Фрідріх Мерінг (10.03.1822, Дона, Саксонія – 31.10.1887, Київ, Російська імперія) був одним із найвидатніших і найулюбленіших київських лікарів, заслуженим професором Київського університету, власником знаменитої садиби Мерінга у центрі Києва.
Ф. Мерінг народився у місті Дона в Саксонії. Закінчив гімназію в Дрездені, після чого навчався у Дрезденській медичній академії та у Лейпцизькому університеті. У Лейпцигу він захистив також дисертацію та отримав диплом доктора медицини і хірургії. До Російської імперії Фрідріх Мерінг приїхав на запрошення поміщика. Він підтвердив свою кваліфікацію, склавши іспит у Київському університеті. Після двох років роботи в лікарні Ф. Мерінг займався приватною практикою.
Серед його пацієнтів було чимало багатих людей, а також еліта суспільства. Фрідріх Мерінг мав значні фінансові ресурси, що дозволяло йому купувати багато нерухомості. Однак існували припущення, що його статки зростали не лише за рахунок лікування чи консультацій. Він допомагав бідним людям, серед яких були й євреї. Як знак вдячності за надану допомогу останні інформували Ф. Мерінга про прибуткові угоди у сфері нерухомості.
Земельна ділянка із садибою Мерінга знаходилася в центрі Києва і простягалася між сучасними вулицями Інститутською та Лютеранською, Банковою та Хрещатиком. Посередині був ставок.
Завдяки своїй самовідданості Мерінг здобув добру репутацію у всьому місті. Після його смерті в останню путь Ф. Мерінга проводжали тисячі киян. На похоронах були присутніми не лише лютеранський пастор, а й православний священник та єврейський рабин.
Спадкоємці Мерінга продали земельну ділянку будівельній компанії. Тут проклали нові вулиці та збудували нові будинки. Через гарну архітектуру ця частина міста отримала назву “Київський Париж”.
Допис створила Наталія Уржунцева