13 квітня 1887 року народився видатний український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, народний артист України Іван Петрович Кавалерідзе. ЮНЕСКО назвало Івана Кавалерідзе українським Мікеланджело.
Музей-майстерня І.П. Кавалерідзе розташований в одному із найбільш мальовничих куточків Андріївського узвозу – «Монмартру Києва» – у будинку, де була майстерня скульптора. Поруч із музеєм представлені деякі його роботи, зокрема перший в Україні і, можливо, найбільш людяний кам’яний бюст Тараса Шевченка, репліка великого князя київського Ярослава Мудрого та оригінал скульптури княгині Ольги.
Мармурові статуї пам’ятника княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозванному та просвітителям Кирилу і Мефодію розташовані на Михайлівській площі неподалік від величного Михайлівського монастиря.
Оригінал скульптури великого київського князя Ярослава Мудрого знаходиться поруч із Золотими воротами. Спочатку Іван Кавалерідзе задумав цю скульптуру як табакерку. Ескіз перетворили на пам’ятник лише після смерті митця. У руках князя зображено модель Софійського собору, який був зведений за його правління, як і Золоті ворота, майже тисячу років тому.
Але найвидатніша робота скульптора в Києві присвячена видатному українському філософу Григорію Сковороді. Бронзовий пам’ятник українському Сократу стоїть навпроти головного входу до Києво-Могилянської академії — так, ніби найкращий учень повертається до своєї альма-матер.
Іван Кавалерідзе – один із найвидатніших українських митців XX століття, який однаково талановито проявив себе як скульптор, кінорежисер і драматург. Разом із Олександром Довженком він стояв у витоків українського національного кіномистецтва.
Через фільм «Прометей», у якому ставилася під сумнів непереможність радянської Червоної армії, Радянський Союз показувався в невигідному світлі, а також порушувалися питання кавказького сепаратизму, зокрема сцени, що ілюстрували героїзм чеченців, Іван Кавалерідзе потрапив у немилість Сталіна. У тому ж фільмі Кавалерідзе, батько якого був грузином, а мати — українкою, також торкнувся теми непокори грузинського народу, що могло не сподобатися тогочасному радянському диктатору, який сам мав грузинське походження.
Хрущов також таврував Кавалерідзе за «ознаки кубізму» в його революційних монументах та «негідну поведінку» під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках. У той час Кавалерідзе деякий час керував відділом культури Київської міської управи, врятував багатьох митців від загибелі у Бабиному Яру або в інших концтаборах Києва, але відмовився від пропозиції створити бюст Гітлера. Відомий український режисер Олександр Довженко навіть мав намір власноруч розстріляти «зрадника Кавалерідзе» після визволення Києва, але змінив свою думку, коли побачив його злидні.
Менш відомо, що Іван Кавалерідзе, будучи комендантом Царського Села, фактично відповідав за безпеку царської родини перед Жовтневою революцією 1917 року. Після цього він завжди залишався осторонь політики та протягом свого 91-річного життя прагнув говорити лише про мистецтво. Огляд його творів сьогодні входить до обов’язкової програми кожної екскурсії Києвом.
Допис створили Павло Мядзель та Ігор Плашкін