12 квітня 1888 року народився Генріх Фелікс Нейгауз — віртуозний піаніст, видатний музичний педагог, письменник, доктор мистецтвознавства та народний артист Російської Соціалістичної Радянської Республіки, один із засновників радянської фортепіанної школи та один із знаменитих осіб німецького походження, чиє життя або творчість були пов’язані із Києвом.
У 1919-1922 рр. Нейгауз викладав у Київській консерваторії, а згодом також у Московській консерваторії, де у 1935-1937 рр. обіймав посаду директора. Будівля Київської консерваторії, заснованої рівно сто років тому, не збереглася. Сьогодні Національна музична академія України імені П.І. Чайковського розташована у будинку у стилі класицизм та є невід’ємною композиційною складовою Майдану Незалежності. Будівля консерваторії відіграє важливу містобудівну роль і привертає увагу аркадною галереєю та колонадою іонічного ордера.
Батько Генріха Нейгауза – Густав Нейгауз – як і його син – Станіслав Нейгауз – також були відомими піаністами. Традиції музичної родини продовжують наразі двоє онуків-піаністів Генріха Нейгауза.
Завдяки особливому шарму та всебічним знанням Генріха Нейгауза концертні зали та аудиторії у нього завжди були переповнені молодими людьми. Існує навіть вірш відомого російського поета Осипа Мандельштама та балада знаменитого російського письменника і лауреата Нобелівської премії Бориса Пастернака, що присвячені музиці, яку виконував Нейгауз. А записи музичних творів у його виконанні можна прослухати на офіційному вебсайті родини Нейгаузів.
Серед учнів Нейгауза були такі видатні піаністи, як Еміль Гілельс, Ігор Жуков, Володимир Крайнєв, Віра Горностаєва та Раду Лупу. А, мабуть, найвідомішим його учнем був ще один знаменитий російсько-український піаніст німецького походження Святослав Ріхтер, чиї концерти також проходили у Києві.
Серед відомих київських музикантів і композиторів німецького походження можна назвати також Людвіга Альбрехта, Георга Арнольда, Фелікса Блуменфельда, Ганса Буллеріана, Миколу фон Дервіса, Антона Герке, Йоганна Герстенберга, Рейнгольда Глієра, Рудольфа Гюгеля, Івана Вагнера та Пауля фон дер Віса.
Автори допису: Павло Мядзель та Ігор Плашкін