2 червня ми святкуємо 145-річчя проектного інженера Фрідріха (Федора) Фердинанда Андерса з Києва. У 1909-1911 роках він першим у Російській імперії розробив цивільний дирижабль м’якої конструкції і назвав його іменем свого міста — «Київ».
Андерс був інженером-самоуком і мав природжений талант. Він побудував дирижабль «Київ»за власні кошти. На цьому дирижаблі 1911–1912 роках над Києвом пролетіли понад 200 людей.
У 1912 році Андерс представив модель вже другого свого дирижабля «Київ-2» із гондолою у формі човна. Проте цей проект так і не було реалізовано.
Фрідріх Андерс належить до однієї із найзагадковіших постатей в історії повітроплавання, оскільки ми знаємо не так багато про його життя. Ймовірно, він закінчив Київський політехнічний інститут і рік працював на одному із заводів Цеппеліна в Німеччині.
У голодні 1920-ті роки, ще до появи найбільших цивільних дирижаблів у Європі та США, Андерс розробив величезний цивільний дирижабль на 100 осіб, який знову ж таки через нестачу коштів не був побудований.
На початку XX століття Київ був одним із центрів будівництва дирижаблів та літаків. У місті розробили та збудували понад 40 моделей — більше, ніж у будь-якому іншому місті тодішньої Російської імперії. Це були різні планери, дирижаблі, літаки і гелікоптери.
У 1908 році у Київському політехнічному інституті було засновано гурток із повітроплавання, а із 1909 року в Києві активно діяло Київське товариство повітроплавання. Серед піонерів повітроплавання у Києві були також німці, чиє життя і діяльність були пов’язані із нашим містом. Варто згадати імена Фрідріха Андерса, Ернеста Отто Карла Гарфа, А. Фальц-Фейна та Г.П. Адлера.
Сьогодні по всьому світу відомі імена авіа-, гелікоптерних та ракетних інженерів, які працювали у Києві, — Ігоря Сікорського, Сергія Корольова, Олега Антонова, — а також створені та побудовані у Києві найбільші у світі транспортний літак Ан-124 «Руслан» і вантажний літак Ан-225 «Мрія».
Багато цікавих літаків можна побачити в одному з найбільш вражаючих музеїв Києва – Державному музеї авіації України (Жуляни).
Допис створив Павло Мядзель